НАШІ ПРАЦІВНИКИ

Начальник управління фітосанітарної безпеки
ЛАПИЦЬКА Тетяна Володимирівна
тел.: (0522) 27-07-31
Заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки-начальник відділу карантину рослин
Мезенцева Марина Володимирівна
тел.: (0522) 27-64-96
Заступник начальника управління – начальник відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва
ХАРІНА Наталія Павлівна
тел.: (0522) 37-07-72
Начальник відділу фітосанітарних заходів на кордоні
ТИХОНЕНКО Дмитро Васильович
тел.: (0522) 27-64-93
Начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин
ХИТРУК Олена Вікторівна
тел.: (0522) 27-07-25

Тверда сажка пшениці та заходи боротьби з нею

Тверда сажка пшениці та заходи боротьби з нею

 

         Значення пшениці  в житті людини важко переоцінити. Переважна більшість населення землі вживає її як основний харчовий продукт. Для України – це основна продовольча культура, вирощуванню якої сприяє  помірний клімат, що дозволяє одержувати високі і сталі врожаї. Незважаючи на такі можливості озимої пшениці високу врожайність її важко отримати без захисту від дії шкідливих організмів, насамперед при значному ураженні її хворобами, зокрема твердою сажкою. Хвороба здатна забрати 15-30% врожаю.

Тверда сажка вражає пшеницю, жито, ячмінь, тип збудника – гриб. Збудник -  Tilletia caries Tul., Tilletia tritici Wint., Tilletia laevis Kuehn. ( Tilletia foetida Lira)

 Тверда сажка пшениці та заходи боротьби з нею

Хвороба проявляється тільки на початку фази молочної стиглості зерна. У цей період розвитку уражений колос дещо сплющений, має інтенсивний зелений колір з синім відтінком, колоски розпущені, лусочки їх розсунуті під дією збудника, який розвивається. При роздавлюванні уражених колосків замість молочка виділяється сірувата рідина із запахом триметиламіну (запах розсолу оселедців), тому часто тверду сажку називають смердючою*.

При повній стиглості пшениці різниця у забарвленні здорових і уражених колосків майже зникає. Замість здорового зерна у колосі формуються округлі чорні утворення — мішечки зони. Вони легко роздавлюються і являють собою чорну масу теліоспор. Маса мішечків зони значно менша, ніж здорового зерна. Тому до воскової і повної стиглості хворе колосся пшениці залишається прямостоячим, тоді як здорове під масою зерна поникає (трохи згинається).

При збиранні й особливо в період обмолоту пшениці мішечки зони легко руйнуються і теліоспори, розпорошуючись, потрапляють на поверхню здорових зерен. Особливо велика кількість їх затримується на борідках (волосках). Разом із насінням теліоспори під час сівби потрапляють у грунт, де проростають, утворюючи базидію у вигляді трубочки, на якій розвиваються 4-12 базидіоспор. Вони копулюють і дають початок інфекційній гіфі, яка проникає у молодий паросток пшениці. У рослині утворюється грибниця, яка, дифузно поширюючись, досягає конуса наростання і проникає у листки, стебла й колоски. Але в перший період росту зовні не проявляється дія збудника хвороби. Тільки під час формування зерна спостерігається значне розростання грибниці і утворення чорної спорової маси (теліоспор) замість зерна. Не руйнується лише зовнішня оболонка зерна.

Фактори, що сприяють розвитку хвороби:

  • Температура грунту на глибині загортання насіння 5-10 ° С і відносна вологість 40-60%.
  • Пізні строки сівби озимої пшениці та рання сівба ярої пшениці в роки з прохолодною весною.
  • Надмірна глибина загортання насіння.
  • Загущені посіви.
  • Важкі суглинкові грунти, бідні органічними речовинами.

Зараження пшениці може відбуватися і від теліоспор, що потрапляють у грунт, якщо попередником її була пшениця, уражена зоною. Відомо, що теліоспори твердої сажки життєздатність у грунті довго зберігати не можуть. Вони швидко проростають і під дією ґрунтових мікроорганізмів гинуть. Джерелом зараження зерна може бути також тара, сівалки та інший не знезаражений інвентар.

Шкода, заподіяна твердою сажкою, виявляється не тільки в тому, що замість зерна у колосі утворюється чорна спорова маса. Хвороба може бути причиною зниження схожості і густоти посівів внаслідок загибелі уражених рослин. Нерідко на уражених рослинах не виявляється захворювання. В цьому випадку хвороба не завершується утворенням зонового колосся. Це пояснюється активною реакцією пшениці на збудника хвороби, яка нерідко завершується в тканинах рослин дегенерацією грибниці. Проте на боротьбу із збудниками рослина витрачає багато енергії, а це позначається на її продуктивності (прихований недобір урожаю).

Для захисту пшениці від збудників сажкових хвороб використовують інтегровану систему заходів, що включає в себе:

  • Використання стійких сортів.
  • Використання насіння з високими сортовими та посівними якостями.
  • Лущення стерні і зяблева оранка.
  • Дотримання сівозмін.
  • Внесення органічних та мінеральних добрив.
  • Оптимальні строки посіву.
  •  Протруювання насіння протруйником як контактної, так і системної дії (Вінцит 050, к.с. - 1,5-2,0 л/т, Вінцит Форте, к.с. - 1,0 л/т, Максим Стар 025т.к.с. -1,0-1,5л/т, Вітавакс 200ФФ в.с.к.- 2,5-3л/т)

 

Зважаючи на те, що деякі країни світу визнають Tilletia tritici та Tilletia laevis карантинними організмами, наприклад Індонезія, та враховуючи експортний потенціал аграрної галузі Кіровоградщини, захисним заходам необхідно приділити особливу увагу для того, щоб отримати якісний врожай.

 

Враховуючи те, що державний моніторинг фітосанітарного стану посівів охоплює невеликі площі осередково по всій області, у разі необхідності визначення фітосанітарного стану посівів конкретного господарства, спеціалісти Державної фітосанітарної інспекції Кіровоградської області за зверненням особи в період вегетації проводять обстеження посівів, в тому числі і на предмет виявлення Tilletia spp., та надають рекомендації по заходам захисту. Зазначена послуга є платною згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби».